ТЕРЕМ, МУ,
Терем, му, м. Теремъ. Мет. 252. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Грин. І. 160. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Грин. ІІІ. 538. Ум. Теремець, теремок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 256.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТЕРЕМОВИЙ, А, Е. →← ТЕРЕЗИ, ЗІВ,